Методологія досліджень без міфів і прикрас

24 жовтня 2025 року на кафедрі психології відбулося чергове засідання наукового гуртка «Психея». Зустріч пройшла онлайн у Zoom. Лектор - Самойлов Олександр Єжиєвич, доктор психологічних наук, професор. До події долучилися студенти-психологи бакалаврського та магістерського рівнів.

Тема зустрічі - «Методологія наукових досліджень: в пошуках істини». У центрі обговорення були природа мислення дослідника й розуміння істини як процесу - того, що уточнюється в ході перевірки, а не дарується раз і назавжди. Звернули увагу на розрізнення онтології (що саме ми вивчаємо у бутті явищ) та гносеології (як здобуваємо знання), підкресливши їхню необхідну узгодженість у кожному етапі роботи - від формулювання гіпотези до інтерпретації результатів. Йшлося про зв’язок між способом, методом, засобом і законом: загальна логіка пошуку має переходити в конкретні процедури, що забезпечують відтворюваність, а внутрішні закономірності об’єкта диктують вибір інструментів, а не навпаки.

Окремо зупинилися на співвідношенні одиничної та загальної сутності: поодинокий випадок не скасовує потреби у вибірці, так само як статистичні узагальнення не «поглинають» унікальність конкретного досвіду. Порушили тему принципу єдності протилежностей як корисної оптики для дослідника: напруга між якісним і кількісним підходами, між теорією та емпірикою, між стабільністю та змінністю не є проблемою, а робочим двигуном мислення. У прикладному вимірі це означає уважну побудову дизайну, добір валідних методик і чесну інтерпретацію даних без магічного мислення й без спокуси «підігнати» результати під очікування. І, звісно, йшлося про прогностичний вимір знання: наукова модель має дозволяти не лише пояснювати минуле, а й передбачати розвиток подій та пропонувати дієві рішення.

Під час дискусії студенти разом із лектором з’ясовували, де проходить межа між методом і методикою, щоб уникати плутанини в теоретичному розділі; обговорювали роль мислення в методології науки та те, чи можна «натренувати» науковий спосіб мислення; дискутували, чому істина в науці не буває остаточною і як працювати з невизначеністю, не втрачаючи мотивації. Окремо торкнулися теми істини та логіки мислення в історичній перспективі - від уявлень мислителів давнини до сучасних підходів, підкресливши тяглість запитання «як шукати істину?» у науковому пізнанні.

Наступні засідання «Психеї» вже готуються. Стежте за оголошеннями й долучайтеся - шлях до істини любить дисципліну, здоровий скепсис і почуття гумору.