Правові виклики глобалізованого світу

В жовтні 2023 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Правові виклики глобалізованого світу: Як закон має захищати та реалізовувати права?». Конференція була організована Дніпровським гуманітарним університетом сумісно із Рогемптонським університетом (Лондон) та Вестмінстерським університетом (Лондон). Серед учасників конференції – представники вищих навчальних закладів України, Австралії, Великої Британії, Франції, Італії, Іспанії, Індії, Німеччини, Кіпру та Туреччини.

Конференцію розпочала доктор Джудіт Борн із вітальними словами до учасників конференції.

Професор Джон Флуд, Університет Гріффіта, виступив із доповіддю на тему «Чи живемо ми в час глобальної правової атрофії?». Пан Флуд звернув уваги на поточні загрози міжнародному порядку, заснованому на праві, та верховенству права (популізм, націоналізм, дезінформація, теорії змов). Констатував, що верховенство права в таких умовах, хоч і встояло, але знаходиться під загрозою. Професор Флуд пов’язав подібні процеси із хвилеподібним розвитком суспільства, зокрема в економіці, науці та техніці. Поділився думками щодо удосконалення глобалізації.

Темою доповіді доктора Георгія Павлідіса, Університет Неаполіс у Пафосі, була «Формування майбутнього: етичне регулювання ШІ та інновації в глобалізованому світі». У своєму виступі Павлідіс проаналізував правові питання, що виникають у зв’язку з глобалізованим розгортанням штучного інтелекту, і оцінив ефективність існуючої правової бази в регулюванні технологій штучного інтелекту в різних юрисдикціях, розглянув проблеми захисту законних прав як у судових, так і позасудових процедурах у контексті штучного інтелекту, включаючи питання конфіденційності, захисту даних, упередженості алгоритмів та підзвітності, а також розповів про ідеї та ініціативи, спрямовані на сприяння реалізації законних прав і сприяння співпраці між державами для вирішення глобальних проблем, пов’язаних із штучним інтелектом, з наголосом на регулятивній конкуренції та екстериторіальності регулювання штучного інтелекту.

Наступним доповідачем конференції була Марго Бернелін, Нантський університет, із темою «Метарегулювання та автоматизація: майбутнє реалізації прав?». Однією з відповідей на порушені у доповіді питання запропонувала вимогу до комп’ютеризованих систем, щоб ті самі застосовували правила та захищали людей від порушення прав під час обробки даних. Для цього юридичні обмеження мають бути вбудовані в дані, тобто прикріплені до кожної самостійної частини даних за допомогою описових метаданих. Ці обмеження будуть розпізнаватися, зчитуватися та застосовуватися системами штучного інтелекту.

Доктор Сохіні Мохапатра, Національний юридичний університет Одіша, виступила із доповіддю на тему «Тварини як «в’ючні звірі» або «робітники»: потреба у переході до міжвидового підходу». Чи використовують тварин як робочу силу? Якщо так, то чи визнаємо ми їх «робітниками»? Довгий час добробут тварин розглядався як окрема концепція, що відокремлювала її від людських проблем. Тварини, які не є людьми, здебільшого сприймаються як власність/об’єкти, що призводить до їх експлуатації без покладання на когось відповідальності. Цей підхід поступово змінюється в Індії завдяки знаковим судовим рішенням. У світлі цього розвитку юриспруденції необхідно зосередитися на трудовому секторі, де тварини та люди експлуатуються однаково, причому перші не мають офіційних законів про захист.

Наступним доповідачем була професор Яна Треньова, Академія державної пенітенціарної служби, із доповіддю «Проблема доступності реалізації права людини на гідну смерть». В Україні у 2006 році пані Яна створила єдину в Україні громадську організацію «На підтримку права людини на гідну смерть», яка відстоює це право на освітньому, теоретичному та законодавчому рівнях. Вона розробила теоретичну модель закону «Про забезпечення права людини на гідну смерть», який тричі подавався до Верховної Ради України. Пропонувалися також відповідні зміни до Кримінального кодексу та Цивільного кодексу та інших законів України. Результатом такої роботи можна вважати розробку Верховною Радою законопроекту про евтаназію (2021). У проекті нового Цивільного кодексу України також з'явилася норма, яка передбачає право людини на евтаназію. У цьому документі обговорюються проблеми щодо наявності «права на гідну смерть шляхом позбавлення життя іншої людини на її прохання» (TLAPR).

Учасників конференції зацікавила доповідь доктора Юрія Ірхи, Дніпровський гуманітарний університет, «Людська гідність, поліція і поліцейська діяльність». Людська гідність — унікальна риса людської природи, яка відрізняє людину від інших живих істот і наділяє її здатністю усвідомлювати свою цінність як людини. Гідність визначає, що кожна людина є особистістю, яка заслуговує на повагу, шану та захист. Гідність нерозривно пов’язана з людиною. Воно однаково належить кожній особі, а його зміст і обсяг не залежать від правового чи соціального статусу особи, її фізичного чи психічного здоров’я, походження, досягнень, інтелектуальних здібностей чи інших факторів.

Станіслав Черноп’ятов, Дніпровський гуманітарний університет, виступив із доповіддю «Регулятивні та охоронні правові норми та відносини».

В українській теорії права використовується теорія дихотомії правових норм і відносин на регулятивні та охоронні. Він досить близький до дихотомії первинних і вторинних правових норм, поширених в англомовній правовій науці. Пан Станіслав зупинився на змісті охоронних правових норм та відносини, а також на проблемах вторинних правових норм та відносини, які можуть бути необхідні для забезпечення вже не регулятивних, а охоронних правовідносин та норм.

Під час конференції учасники активно дискутували та ставили один одному питання.