День українського добровольця

Шановні добродії! З одного боку, це – безсумнівно, Свято, враховуючи ту роль, яку добровольці відіграють у священній і шляхетній справі захисту нашої Вітчизни. Втім, заслуговують на увагу кілька важливих обставин, які дозволяють сьогоднішнє Свято оцінити в більш широкому історичному і морально-релігійному контексті.

Як не парадоксально на перший погляд, багатостолітня доба відсутності державної незалежності України, навіть із численними спробами її відновлення протягом XVII – першої чверті XX ст. і у період Другої Світової Війни, виховала в українцях, без жодного перебільшення, унікальне, по-справжньому християнське, ставлення до феномену «добра воля». Без жодного примусу власного державного бюрократичного апарату, виключно за покликом власного сумління, всупереч численним власним справам тощо, українки та українці власним коштом від щирого серця відшкодували і продовжують відшкодовувати гроші, частину майна, власний час, словом – усе, що має стати в пригоді на захист України. Варто нагадати, що з погляду іудейської, християнської та ісламської релігій, «воля», «свобода», «право вибору» – чи не найбільший Дар Господній людині, разом зі створення останньої за Образом і Подобою Божою, тому сучасний добровільний вибір українців державної, національної, культурної, зрештою – особистої свободи є, насамперед, вибором глобального світового рівня, вибір одночасно загальнолюдський, а з іншого – індивідуальний, коли кожен власне розглядає одночасно як національне і універсальне.

Згадаймо вчинок нашого воїна Мацієвського, Вічна Йому Пам’ять, який у мить розстрілу поєднав у своїх останніх словах власну мужність з усвідомленням відповідальності за долю України. Без наказу, примусу, виключно – з власної, усвідомленої, обраної як єдино можливої Доброї Волі!

Бажаємо усім, хто активно захищає сьогодні нашу державу, витримки, мужності та рішучості у такі важкі часи.