Спогади про Італію

Міжнародне стажування – найкращий спосіб отримати професійний  досвід, випробувати власні сили під час роботи за кордоном без великих грошових вкладень. У червні цього року університет уперше направив на трьох місячне міжнародне стажування до Італії студентів, які навчаються за спеціальностями «Готельно-ресторанна справа» та «Туризм».

Розпочинаємо цикл розповідей наших студентів, які повернулися зі стажування в закладах гостинності на півдні Італії.

Владислав Лісний – здобуває освіту за спеціальністю «Готельно-ресторанна справа» на 3 курсі. На питання: «Навіщо пов’язувати своє життя з кулінарією? – Владислав має тверду відповідь, – Так, кожний з нас може приготувати щось більш-менш смачненьке. Але так, як це зробить професійний повар, вийде в одиниць. Роки навчання, практики та творчих пошуків і, звісно, любов до своєї справи – ось що перетворює приготування страв у справжнє мистецтво!»

Розповідаючи про свій досвід, отриманий під час перебування в Італії, Владислав каже, що на початку навчання на цій спеціальності він навіть уявити не міг, що йому випаде шанс пройти міжнародне стажування в такій чудовій країні, як Італія. В країні, в якій кулінарія – це дійсно мистецтво! Владислав впевнений, що однієї статті мало, щоб розповісти про кухню Італії. «Сучасні українці знайомі з пастою та піцою, а також із всесвітньо відомими марками італійського вина – Кья́нті (італ. Chianti) та Ламбру́ско (Lambrusco), але гастрономічну насолоду можна отримати лише спробувавши їх на італійській землі, – зазначає Владислав та ділиться своїми враженнями про перші хвилини перебування, – вони дають тобі зрозуміти, що Італія по праву вважається однією з найбільш красивих країн світу: білосніжні пики Альп контрастують з апельсиновими гаями Сицилії, а виноградники Тоскани і Лаціо – з порізаними ярами землями Базілікати».

Практику Владислав проходив у мальовничому містечку – Вілладжо Туристико Бая Ді Манаккора (Baia di Manacсora Villaggio Turistico), яке розташовано у  регіоні Апулія, провінції Фоджа. Незабутнє враження справив дуже теплий прийом з боку господарів, які відразу ж нагодували справжньою італійської пастою, провели міні-екскурсію по території готелю, в якому розташований ресторанчик. 

Владислав із захопленням ділиться спогадами: «Один день дали на психологічну і фізичну адаптацію, а вже наступного дня, рано вранці, мене поставили до печі, дали в руки лопату для піци та сказали «В бій»! Головний повар ресторанчику посміхаючись сказав фразу, що запала мені в душу «Теорія без практики – це рюкзак з підручниками з плавання за спиною потопаючого». В мене був деякий досвід приготування піци та роботи з піччю, але довелося вчитися заново. На три місяці я отримав чудову компанію й насправді мудрого вчителя! Шеф завжди посміхався, коли я щось неправильно робив, та терпляче пояснював, як потрібно робити, щоб піца була смачною та справжньою італійською. На довгі роки залишиться в пам’яті позитивна та доброзичлива атмосфера, що вітала в піцерії, без жодних непорозумінь та негативу, бо такі вони італійці – завжди усміхнені, говірливі та доброзичливі! Кожний італієць вважає за краще відпустити будь-які проблеми за келихом вина і насолодитися приємною розмовою з близьким другом. Так, поговорити і випити вони люблять, причому незалежно від часу доби».

Щодня Владислав пізнавав і відкривав для себе щось нове в цьому ремеслі: «І вже до кінця практики я зрозумів одну важливу річь, що італійську піцу від будь-якої іншої відрізняє саме історія цієї страви та  любов до неї італійців. Для них це не просто корж з начинкою – це мистецтво!»

Наприкінці розмови Владислав по доброму посміхаючись додав: «За час спільної роботи ми дуже зблизилися з італійцями, вони прийняли нас як своїх, ставилися до нас як до членів сім’ї, багато чому навчили. Ну і дуже смачно годували, як же без цього! Цю чудову країну можна рекомендувати всім: студентам, пенсіонерам, діловим людям, любителям тусовок і нічних розваг, охочим заощадити та тим, хто звик жити на «широку ногу». Хто побував в Італії, той закохується в неї назавжди і обов’язково захоче повернутися. А хто ще не був, той багато втратив, хоча навіть не підозрює про це!

Враження неймовірні, незважаючи на те, що ми працювали майже без вихідних, можу запевнити, що за ці три місяці я отримав незамінний досвід і просто добре попрацював в приємному колективі!»