35 років з дня Чорнобильської трагедії

26 квітня 1986 року Україна і світ здригнулися від страшної звістки про одну з найбільших екологічних і техногенних катастроф в історії людства – аварії на Чорнобильській АЕС.

Під час аварії загинули десятки людей, тисячі померли від наслідків ураження «мирним атомом», сотні тисяч вимушені були покинути рідні місця, мільйони зазнали шкідливого впливу на здоров’я.  Радіоактивна хмара, яка піднялася над уламками четвертого енергоблоку, зачепила Україну і Білорусь, дісталася навіть країн Північної Європи.  Територія площею в 4 тисячі квадратних кілометрів опинилася в зоні відчуження.

Трагедія продемонструвала всьому світові наскільки небезпечними можуть бути технологічна необачність і поблажливе ставлення до питань екологічної безпеки, яке важливе значення має відповідальність розробників нових винаходів перед людством.

Одразу після катастрофи на ліквідацію її наслідків були спрямовані великі людські зусилля і значні матеріальні ресурси. Тисячі людей взяли участь в приборканні радіоактивного монстра і порятунку країни від небезпеки. Усіх їх потім назвали «ліквідаторами» або «чорнобильцями». Це були військові, пожежники, вчені, інженери, лікарі, представники інших професій, чимало з яких заплатили за свій подвиг велику ціну, втративши здоров’я і навіть життя. Багато героїв Чорнобилю мешкає нині в місті Дніпрі, частина із них веде громадську роботу й допомагає нинішньому поколінню українців не забути про ту страшну трагедію.

Не залишається осторонь просвітництва на тему Чорнобильської катастрофи Дніпровський гуманітарний університет. Тематичні лекції, кураторські години і виставки літератури, зустрічі з чорнобильцями  і покладання квітів до монументу «Чорнобильський дзвін» є важливою і відповідальною складовою виховної роботи в ДГУ. Щоб молодь завжди пам’ятала про Чорнобильську катастрофу та зробила все можливе, щоб це лихо не повторилося.